Туристичний Чорнобиль

Побувати у Чорнобилі- думка, яка закрадалась у голову багатьом мешканцям пострадянського простору, й багатьом це вже вдалось. Наразі закрита зона, не така й вже й закрита і потрапити туди може кожна людина.

Для цього й декілька варіантів:
Перший, який спадає на думку багатьом після створення купи медіа інформації сталкерської тематики - проникнути нелегально. Але ті хто дійсно хоче це зробити, а не побалакати одразу ж стикаються з проблемою інвентарю для поїздки в зону, сума доволі кусається, тому цей варіант для нас відпав.

Музей

 Вибрали найпростіший - поїхати в якості туриста.Знайшов саму дешеву пропозицію на 26 жовтня 2012 для громадян України  400 гривень за людину.В цілому ж ціни за одноденну  поїздку коливались від 400 до 1500 гривень для громадян СНД та ті ж пропозиції для іноземців тільки в доларах

.

Пам'ятник рятувальникам катастрофи від сучасних пожежників Чорнобиля.

 26 зранку на південному вокзалі Києва нас чекав автобус.  Великий комфортабельний автобус людей на 50 був заповнений майже повністю. За годину доїхали до КПП «Лелів» фотографувати там не можна, а було що, окрім нашого автобусу, який на щастя був одним з перших, стояло ще 5, теж майже повністю заповнених, й відсотків з 80  іноземні туристи.


Офіційного вїзду в зону немає, як на туристичний об'єкт немає. Пропозицій щодо відвідування зони достатньо й на сьогодні, це все ж також нелегально, тобто легально, просто українська влада не бачить, а скоріш за все закриває очі на прибутковий ринок, з якого хтось має шалені кошти.

10 хвилин й ми пройшли КПП.

алея селищ закинутих внаслідок аварії

Ось я в Чорнобильскій зоні, і я живий, й дихається мені набагато легше, аніж у Києві, а чудові кольори Полісся восени так тішать око.
Мабуть жовтень найкращий час для візиту в ці місцини.

 Хоча для самої Прип'яті більше підійде похмура погода, яка додасть атмосфери безвихідності.


Ну а я стояв під сонячними променями та дивився на 3 енергоблок, споруду, яка завдяки людській халатності зламала мільйони людських життів.

той самий 3-енергоблок

Радіація біля саркофагу 200-250 мк.Р/час. Про норми говорити важко, є місця в яких люди живуть століттями, їх середній вік не відрізняється, а фонить більше аніж біля саркофагу. Середній показник радіації у містах 0.12-0.13 мк.Р/ч.

Дозиметр,який був у нашої групи за день перебування у зоні, а точніше 11 годин в сумарному нарахував 0.27, тобто, це як два дні побути в Києві.Це при тому, що цей дозиметр тягали й в мох в Прип'яті й по кущах і підносили до колеса й різних предметів, тому перейматись що ви отримаєте велику дозу радіації немає сенсу, бо на рентгені та польоті у літаку ці показники в рази більші.

зліва направо 3,2,1 енергоблоки

А купу задоволень яку ви отримаєте від перебування у чорнобильському заповіднику запам'ятаєте надовго.

канал біля енергоблоків

Кажу заповіднику,бо це дійсно, як заповідник, природа настільки за якихось 26 (2012) років взяла своє: на футбольному полі ростуть дерева по 5 метрів, а будинки в селі Зарося не видно через зарослі рослинності, а навкруги все цвіте, живуть кабани, коні Пржевальского та соми, які проковтують цілу буханку хліба, як маленьку цукерку.

соми у каналі

Після того що побачив стало легше на душі, бо все що кричать про вплив людини на довколишнє середовище не так вже й суттєво, а якщо й суттєво, то всесвіт вкотре проковтне ще одну цивілізацію, а через пару століть від неї не буде й слідів, а залишиться лише легенда на зразок Атлантиди.

Ну, а поки що ви можете подивитись на міні версію в Прип'яті.

в'їзд у місто-привид

У місті багато графіті в такому стилі

Ну й другий найпопулярніший об'єкт після саркофагу

всім відоме чортове колесо


На мене Прип'ять не справила особливих вражень. В  Донбасі, ще до війни була купа міст привидів та напівпривидів, наприклад це фото з парку мого рідного міста Єнакієве.

дитяче колесо 

чортове колесо парк.Вознесенського

на парк вділяли 86 мільйонів гривень. 

Можливо ви колись чули про самопоселенців у Чорнобилі й дивувались, як вони та нащо там живуть. На жаль поспілкуватися з ними не вдалось, але для мене їх вибір не викликає подиву. Для мене завжди було дивним як люди живуть в Єнакієвому

старий центр міста

новий центр міста

Багатьох навіть війна не взяла, вони залишились у місті й не хочуть нічого змінювати, тому порівняно з цим трешем, самопоселенців я сприймаю, як людей на курорті.




В цілому я дуже задоволений тим що побував у Чорнобильській зоні..Є бажання повернутись сюди знов самостійно, бо такі місця треба споглядати в тиші та з запасом часу на роздуми.
У 2012 обіцяли, що в 2015 добудують новий саркофаг та відкриють зону для туризму.
Чи буде воно так, скоро побачимо.