вторник, 13 марта 2012 г.

Тартак

10.03.12 до Донецька приїхав український музичний гурт Тартак. 
Тартак вважають одним із кращих музичних гуртів української музики, особисто я вважаю найкращим. Грають у жанрах хіп-хоп, альтернатива, репкор. Мене ж Тартак чіпляє своєю драйвово-енергетичною музикою та глибоко філософськими текстами. Не так давно хлопці відсвяткували своє 15 річчя і поїхали в тур «15 ROCІВ» де презентують свій новий альбом «сімка».



Робити якусь рецензію я не берусь, бо слухав я його один раз, та якість звуку у клубі «Ліверпуль» залишає по собі не найкращі спогади. Скажу, що альбом вийшов різноманітний, переважає гарна лірика, є і драйвові пісні, не обійшлося і без танцювальної пісні, також наповнений соціальними проблемами.Альбом у притаманному Тартаку стилі, тому засмучених прихильників навряд чи знайдете. На жаль у відкритому доступі альбому немає: ні в інтернеті, ні на дисках, тому залишається тільки чекати. 

Концерт йшов десь години дві, хлопці викладалися на всі сто процентів. Антон тричі рвав струни на гітарі, а поки він їх замінював, Сашко спілкувався з залом. 



Взагалі про віддачу можна написати окрему статтю, барабанщик  Станіслав з пошкодженою рукою грає увесь концерт, Сашковій енергетиці можна тільки позаздрити у травні виповниться 40 років, а він не тільки виглядає на десять років молодшим, а ще й відчуває себе на два десятки.

Була дуже гарна атмосфера, непогано поштовхалися. Але не обійшлося без поганих епізодів.
Зараз йде акція «цінуй свій час, а не годинник». Суть її в тому, що Сашко міняє свій годинник на інший, потім їде у наступне місто, де міняє цей годинник на інший і так далі. Так ось коли Сашко мінявся годинником, то якийсь «адекватний» дядечко захотів його кинути і впарював йому якусь ганчірку.

Дуже неприємно: знову  донецьких будуть бидлом називати. Ще неприємна ситуація, коли якісь тіла курили та бухали в залі. Тартак такий гурт, який позиціонує себе тільки з гарних сторін, а на їх концерти приходять пити й курити, тому зауваження Сашка у сторону тих хлопців, сприйнялось болісно.

Але не зважаючи на це концерт вийшов дуже гарним, шаленим і залишив тільки приємні спогади.
Відіграли на всі 100%, зал був порваний, особливо коли пошли хіти:  “Реппанк”, “100% Плагіат”, "весело" ,"хулігани" , "покидьки" 
По закінченню кликали на біс і хлопці не стримались - зіграли. Зіграли 5 пісень, знайдіть мені ще такий гурт, який грає на біс 5 пісень !!!


Після концерту, не зважаючи на втому Сашко роздавав автографи

фотографувався

спілкувався з прихильниками: мені вдалося і сфотографуватися, і автограф взяти та задати декілька питань:
-Як там книга пишеться ?
-Ой, та щось не дуже
- а про що вона ?
- хехе про жизнь.

Взагалі дуже приємно, що є такі відкриті люди, я не кажу навіть артисти, там все давно втрачено, а Сашко за 15 років не зіпсувався ні як артист, ні як людина, а тільки прогресує і росте.
А на виході з клубу він окремо попрощався з нами. 
Дуже вдячний цьому світові, що є такий гурт, на концерти котрого я готовий ходити завжди.